Чому ти так просто гаєш час? Розгублюєш безцінні перлни молодості?
Чому ти так довго себе зневажала?
Оговтайся! Прямо зараз!
Я хочу, щоб ти себе любила та поважала. Ти частина цього світу. І звичайно ти заслуговуєш всього прекрасного в цьому житті.
Скажи, чому ти не приймаєш себе?
Чому ти гаєш час та губиш свою молодість? Ти ніколи не будеш молодше ніж зараз.
Тільки зараз ти можеш змінити себе і своє життя.
Але почавши ти знаходиш старе. Знову чіпляєшся за нього. Але це лише прояв небажання жити. Недовіри до життя.
Ти правда готова віддати свій час на це?
Ти дійсно хочеш ні про що не думати?
Так! Я хочу змінити своє життя!
Я хочу жити натхненням. Хочу відчувати радість від кожної хвилини. Хочу любити себе.
Хочу досягти успіху. Та мої сумніви крадуть мої мрії.
Я не справляюсь з собою. Чому я не можу дозволити собі відмовитись від цієї пагубної звички?
Лишень корю себе. Але намагаюсь і цього не робити. Словами. Але почуття кажуть мені, що я не одобрюю себе.
Не одобрюю свій уклад життя.
Мені так соромно, так соромно, що я викидаю своє життя.
Гаю час.
Пробач мене.