Скоро настане та мить, коли мені треба буде писати резюме і відсилати їх до компаній. Все німецькою. Мені страшно, але уже кращє, бо я почала щось робити. Коли щось робиш страх трохи зникає. Бездіяльність додає ж його.
За два дні я прочитала книгу з професіями, переглянула купу відео. Книга різнокольорова від позначок.
Тепер шукаю на сайті професії, що я позначила. Ту професію, про яку я майже почала мріяти... її немає!
Як же так. Тепер страшно, що я не зможу знати те, що саме для мене.